Розкажу Вам люди добрі, що зі мною сталось
У ніченьку Новорічну, як сама зосталась.
Вийшов місяць із-за хмари, засіяли зорі,
Щось десь грюкнуло у сінях, а може - в коморі.
Коли – раптом двері – рип, що за диковина,
Задом лізе щось у двері – от лиха година.
Показались зразу ноги, а потім і спина,
З переляку макагона я в сінях схватила.
Тьху на тебе злая сила - що ти тут узріла,
Перехрестилась – та з розмаху по спині огріла.
Як застогне, як закрекче від болю такого,
Як людина став проситись – ой не бий небого.
Свят, свят, свят – та це ж наш кум у хату залізли,
Учепились за одвірок, мов клешні залізли.
Кума кумця підняла, всадила на лавку,
Дала в руку цибулину, а у другу – шкварку.
Їжте куме, заїдайте, бо буде кабиця.
Як п*єте – не забувайте, горілка - не водиця .
Новогодня басня
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117022104466
Свидетельство о публикации №117022104466
Рецензии