Запахло березнем серед зими надворі,
І пролісками небо зацвіло.
Проміння тепле вирвалось на волю
Сніги струмочками побігли за село.
Горобчики купаються в калюжах,
Розбовтуючи у воді блакить.
Зима ще все трима в обіймах дужих,
Та і в морозах вже весна дзвенить.
Нехай вона ще трепетна, непевна,
Нехай ще попереду холоди.
Весна вже не підвладна, нескорена,
І не припинить бистрої ходи.
Вже недарма, хоча, здається, рано
Сміються сонцю пагони живі.
Весна серед зими негадано, неждано
Прийшла й дарує радощі землі.
Ольга Соколовська ©
Рання неспод1ванка
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117022009076
Свидетельство о публикации №117022009076
Рецензии