Здравствуй море! Ні, мабуть – прощай,
Тебе я більше не побачу.
Не буду бачить цей чудовий край,
Від того смутку – трохи не заплачу.
Вже не побачу щогли кораблів
Які біліли далеко в тумані.
І не почую я морський прибій,
Все це було неначе у омані.
Не поброжу по теплій я воді,
Де хвилі ніжно так мене пестили.
Здається, що бродила б до зорі,
І щоб забути це – не маю сили.
І крику чайок більше не почую,
Які мов в прірву кидались у хвилі.
Лише як спомин все це занотую,
Тому що спомин цей – для мене милий.
Воспоминание о море
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117022008834
Свидетельство о публикации №117022008834
Рецензии