Мені так боляче за рідну Україну.
Що діється , живем як у імлі.
Чому багатство затьмарює всім очі,
Мабуть у цьому винні ми самі.
Не забувайте рідної Ви мови
Є мелодійність, ніжність в ній ,краса.
Коли збиралася до хати вся родина
Пісні лунали прямо в небеса.
Я часто згадую післявоєнні роки
Куди не глянь розруха на усі боки.
Але старалось наше покоління
Країну зберегти на всі віки.
А зараз всі кому не лінь тебе скубуть.
Потрібно нам в небесну вись свій зір звернути,
Можливо там ми відповідь знайдемо
І до розумного ми рішення прийдемо.
Що не потрібно нам нікого з чужини
У нас своїх розумних вистачає.
Багато хто дожив до сивини,
Але здоровий сенс життя ніколи не втрачає.
Мне так больно за родную Украину
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117022007935
Свидетельство о публикации №117022007935
Рецензии