Она дошла до точки – то есть, вышла вся:
Какой-то там увидела предел.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел.
Стоял в скорбящей позе изваяния,
Немым укором ей и всем вокруг.
Мол, не припоминает основания,
Чтоб так вот взять – и «накосячить» вдруг.
Она же принимала всё, как должное!
Так почему теперь воротит нос?
Ну, да… случалось дело неотложное -
Был нужен всем, буквально на износ.
И разве он не прав по умолчанию?
Ведь раньше уступала - «до войны».
А что пришёл конец её скучанию -
Так в этом вовсе нет его вины.
Ну где обман - раз не было обещано?
Свобода – разве это не она?
Вот и пойми, чего же хочет женщина.
Тем более – нисколько не жена.
Была - но вышла, мозг и двери вынеся,
Обрушилась куда-то за предел.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел.
Коллизия...
© Copyright: Наталья Мироненко, 2017
Свидетельство о публикации №117022010698
Свидетельство о публикации №117022010698
Рецензии
Доброго дня, Наталочко!
Скажу чесно, "Коллизия" мене вразила.В першу чергу, тим, що на поверхню зненацька були підняті думки, переживання, висновки, які зазвичай залишаються в тіні, скажу більше, те, про що більшість воліє не думати, але прагне поховати в закутках своєї свідомості.
Она дошла до точки – то есть, вышла вся:
Какой-то там увидела предел.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел
Можливо я й не так щось зрозумів. Але мені здалося, що вона не сама по собі дійшла до межі, але він свідомо і ціленаправлено з самого початку підштовхував її до цієї точки. Але вона цього не розуміла чи не хотіла розуміти.
А він, зрештою, підвів до межі і... ще й образився. Чому він образився, Наталочко?
А можливо він тільки зробив вигляд, що образився? Бо так треба. Адже знав, що робив.
У мене питання: яка справжня причина ось такої його незвичної поведінки, манери триматися? Мені чомусь здається, що десь все-таки існує той його останній незайманий штрих, мазок, який вона ще не зуміла розгадати і підняти на поверхню... І який, на жаль, таїть в собі якийсь гримучий елемент, коли можна повісити табличку " Не влезай! Убьет!"
Наталочко, але це всього лиш мої думки.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел
То що ж він насправді хотів? Тим більше, коли нічого не обіцяв.
Влад Каменский 24.02.2017 14:41 • Заявить о нарушении
Скажу чесно, "Коллизия" мене вразила.В першу чергу, тим, що на поверхню зненацька були підняті думки, переживання, висновки, які зазвичай залишаються в тіні, скажу більше, те, про що більшість воліє не думати, але прагне поховати в закутках своєї свідомості.
Она дошла до точки – то есть, вышла вся:
Какой-то там увидела предел.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел
Можливо я й не так щось зрозумів. Але мені здалося, що вона не сама по собі дійшла до межі, але він свідомо і ціленаправлено з самого початку підштовхував її до цієї точки. Але вона цього не розуміла чи не хотіла розуміти.
А він, зрештою, підвів до межі і... ще й образився. Чому він образився, Наталочко?
А можливо він тільки зробив вигляд, що образився? Бо так треба. Адже знав, що робив.
У мене питання: яка справжня причина ось такої його незвичної поведінки, манери триматися? Мені чомусь здається, що десь все-таки існує той його останній незайманий штрих, мазок, який вона ще не зуміла розгадати і підняти на поверхню... І який, на жаль, таїть в собі якийсь гримучий елемент, коли можна повісити табличку " Не влезай! Убьет!"
Наталочко, але це всього лиш мої думки.
А он её не понял и обиделся,
Как будто сам – не этого хотел
То що ж він насправді хотів? Тим більше, коли нічого не обіцяв.
Влад Каменский 24.02.2017 14:41 • Заявить о нарушении
Можливо, він розумів. що іншого не буде - хто зна. Можливо, на рівні підсвідомості підштовхував її до тієї межі, щоб пішла сама. Але не вірив, що зробить саме так врешті-решт.
Здається, він таки образився... Або образилось його чоловіче Я.
А ще, можливо, бажається того, чого вже не можна мати. А коли маєш - не цінуєш.
А щодо гримучого елементу - так, він є і спостерігався боковим зором. Але Їй довго не хотілося того помічати, бо на щось краще сподівалася.
Є в мене інший вірш. Там є такі рядки:
Она любила - это было благом.
Он принимал - не зная, почему.
Таке трапляється у житті, Владе). Нічого не буває просто так - все для чогось і навіщось - для кожного. Мабуть, річ у тім.
Наталья Мироненко 24.02.2017 15:40 Заявить о нарушении
Здається, він таки образився... Або образилось його чоловіче Я.
А ще, можливо, бажається того, чого вже не можна мати. А коли маєш - не цінуєш.
А щодо гримучого елементу - так, він є і спостерігався боковим зором. Але Їй довго не хотілося того помічати, бо на щось краще сподівалася.
Є в мене інший вірш. Там є такі рядки:
Она любила - это было благом.
Он принимал - не зная, почему.
Таке трапляється у житті, Владе). Нічого не буває просто так - все для чогось і навіщось - для кожного. Мабуть, річ у тім.
Наталья Мироненко 24.02.2017 15:40 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.