В душі підсніжником весна цвіте
І поруч вітер дихає в обличчя,
Тишком, не спіша моя мрія йде,
Така щаслива і така велична.
В повітрі розлилися парфуми
І пінні сердечка чекають у каві,
Завмерли хвилини, всі думи,
І лиш ці очі звабливі й цікаві
Дивляться і манять до себе,
Дихають ніжністю усіх віків,
А мені доторкнутись- і у небо
Злетіти високо від почуттів.
А потім у вічності украсти
Весь час призначений світам,
І ніжно на груди голову покласти,
Знаючи, що нікому не віддам...
А потім впадуть палкі поцілунки,
На мої такі прохолодні вуста,
Кохання намалює свої візерунки,
І посміхнеться у серці весна...
Весна у серцi
© Copyright: Марианна Медзинская, 2017
Свидетельство о публикации №117021900031
Свидетельство о публикации №117021900031
Рецензии