Коли ми бачилися в останн...
Не можу я цього згадати....
Я пам’ятаю лише мить прощання …
Але твій голос вже не зможу я впізнати …
І твоя постать не маячить уві снах…
Не плачу більше я, і не журюся…
І тільки іноді я схаменуся, жах!
Ти ж десь є, хоча.. і цього я боюся…
І в серці тяжким болем відізветься...
Все те, що ще залишилося там...
І тільки розум...він один сміється..
Він сам пішов,.. для чого цей весь гам?
Душа пройшла свій шлях поневіряння..
Вже ми не разом, як і наші долі...
На серці лиш розчарування….
І дуже гіркий смак моєї волі....
Свидетельство о публикации №117021912618