Дитинство спогади

Так хороше було в дитинстві,
Пасти корівок по весні.
На дубчиках шкварчало сало
І нам здавалось, що так мало
Потрібно людям на землі.
Бувало ляжеш горілиць
В окопі, що поріс травою,
І бачиш сосен й неба вись,
Неначе сам торкаєшся рукою.
І ми маленькі дітлахи
Любили цю чудову пору,
Самі були немов пташки,
Яким хотілось так злетіти вгору.
Це так було, як по весні
Вода в притоках розливалась,
І по Дніпру пливли човни,
На хвилях весело гойдались.
Коли ж прорвало дамбу в нас,
У той весняний, ранній час.
Який був шум, який був страх,
Кричало все - неначе птах.
Плили корови і стоги,
Амфібії людей спасали,
Неначе десь на острові були,
Лиш човнярів там голоси лунали.
По вікна скрізь було води,
На човні в хату заїжджали.
Соми в підпіччя запливали,
Та нам, малим ,це півбіди.
Коли звели Дніпровську ГЕС-
Позаливало всі луги.
Вода у річках вийшла з меж,
Все під водою навкруги.
Які пропали сінокоси,
Вже не лежатимуть покоси.
І не стоятимуть стоги,
Лише ростуть кущі лози.
Що дала людям оця ГЕС?
Як для держави - це прогрес,
А для усих простих людей-
Не здійснення своїх ідей.