простіше було би це все намалювати,
та я не вмію.
простіше було б нам розмовляти
лише про мрії.
так ніби я шокуватися ще можу
від того, що все одно доведеться
бути не просто нам перехожими,
бути не тими, хто лиш клянеться.
воно, знаєш, ніби ниток клубок,
яким кошеня грається.
клубок перетворюється у комок
сплутаний, що всередині ховається.
спочатку сльозами бруд, що вилився
будеш змивати.
біль, що вмить посилився,
здається, не зможеш утамувати.
потім піщинка остання впаде,
ти будеш дивитися
на годинник, а потім розуміння прийде…
повір, потім зможеш ти оновитися.
простiше було би це все намалювати, та я не вмiю
© Copyright: Стихотворец Иван Добрый, 2017
Свидетельство о публикации №117021708474
Свидетельство о публикации №117021708474
Рецензии