Чийсь погляд я запам’ятав сьогодні –
Ношу весь день, до ночі у душі...
Той погляд дивний – чарівний рушій
До кращого, до світла, од безодні.
Я колір тих очей не пригадаю,
Та не забуду глибини тепло.
Тепло очей у серце увійшло.
А колір… Колір я не пам'ятаю.
Вже скільки раз бувало – гарний колір
Впадає в око, а тепла – нема.
Краса – красою, а душа сама –
Чекає глибини, тепла і долі...
Чийсь погляд я запам, ятав сьогоднi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117021506933
Свидетельство о публикации №117021506933
Рецензии
