Я вижу небо разорвано

Я бачу небо розiрване кулями,   
Тiла пошматовані за секунду, як мить.
Я чую лайки, прокльони i стогони,
О боже!Страшно!Болить. 
               
Я бачу море кровi розлитої 
I океан невилитих слiз,       
Я бачу дiтей навiки скалiчених,   
Скажiть, за це все,  хто вiдповiсть?
 
Я бачу мати сиву й засмучену
Від горя темну, неначе скала,
І душу її-навіки скалічену,
Що правди, так  ніде й не знайшла.

Я бачу сонце хмарами  вкрите,
Такими страшними, що  німіє душа.
Я бачу людей в яких совість розмита
А може  й зовсім там не була.

Я бачу країну руїнами вкриту
І присмак гіркої отрути -трави,
Я бачу кохання  в обіймах обвисле,
Бо більше ніколи йому не прийти.

Я бачу мальви рожеві край хати,
Від смутку все вище до неба ростуть
Я бачу в очах у  людей безпорадність,   
Дику образу, відчай і лють.

Я бачу країну на  розділену,
Пошматовану Землю поздовж і поперек
Я бачу людей,що зализують рани
І  жалібний крик білокрилих лелек.