Мамине подвiр я

http://maysterni.com/publication.php?id=121658

Мамі не хочеться жити у місті -
Рідна земля і на старість опора.
Тоне в бузку невеличке обійстя,
Хата, садок і криничка прозора.
Руки спрацьовані, а у домівці -
Затишку, світлу відчинені двері.
Спів солов’їний рве душу сопілці,
Мамі вклоняються горді гербери.

Приспів
Огортає ніжністю мене
Мамине подвір’я зоряне,
Задушевне, лагідне,
Наче серце мамине.


Мамі всміхаються айстри, лілеї,
Пишні троянди, малина за плотом.
Пахне подвір’я у мами моєї
М’ятою, ладаном. Як меду соти,
Зорі на куполі синім церковнім.
Гляне у небо – відразу засяє.
Тепло на серці і місяць у повні
Дихає маминим яблучним раєм.



Переклад з української Світлани Груздєвої:
http://www.stihi.ru/2017/02/21/588

Маме не хочется в город, без сада:
Всё же под старость нельзя жить иначе.
Тонет в сирени подворье-усадьба:
Хата, цветник, родничок, что прозрачен.
Руки натружены, а от калитки
Свету и тиши открыты все двери.
Тьох соловьиный рвёт душу сопилке,
В низком поклоне царевны-герберы.

Припев:

Обнимает нежностью меня
Мамино подворье, не виня,
Задушевно, памятно,
Словно сердце мамино.

Ей улыбаются лилии, мальвы,
Пышные розы, малина за тыном.
Пахнет подворье так сладко у мамы
Мятою, мёдом и ладаном стылым.
Звёзды над куполом синим церковным.
Глянет на небо – и вся засияет.
Сердцу теплее, что месяцем полным
Дышит…и маминым яблочным раем.

Припев.