Я можу піти. І мене не затримуєш ти.
Мене відпускаєш – смиренна і негаласлива.
У будь-яку мить стану вільним, і скажеш: "Лети".
Та я вже ніколи без тебе не буду щасливим.
Ця воля – неволя... Я вже відчуваю її.
Без тебе – не гірко, без тебе – ось так: не-мож-ли-во.
Лунатимуть в серці слова на прощання твої:
"Ти – вільний"... Та я вже без тебе не буду щасливим.
Захочу – на вічність відпустиш, захочу – на мить.
І ти, як завжди, побажаєш мені: "Будь щасливим!"
Я – кроку іще не зробив, а душа – вже болить.
А ти – вже відкрила обійми мені співчутливо...
Я можу пiти. I мене не затримуеш ти
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117021402106
Свидетельство о публикации №117021402106
Рецензии