К сердцу. Александр Матийко

До серця.
Чомусь не спиться,
і тісно в ліжку.
Стукоче серце –
не зна спокою.
Яке те серце?
З кулак завбільшки…
А скільки в ньому
добра в розвої!
А скільки в ньому
ясного зерна,
дзвінкого зерна
для засіву!
А скільки в ньому
терпкого терну!
А скільки в ньому
страшного гніву!
Прибережу
я гнів, і терна -
ще будуть січі,
битви будуть.
А добрости
розсію зерна
поміж людей.
Беріте, люди!

Перевод:
Не спится что-то
в постели тесно.
Тревожное сердце
не знает покоя.
Большое ли сердце?
С кулак, известно.
А сколько в нём
доброго, векового!
Живы в нём
ясные зёрна,
звонкие зёрна
для посева!
А сколько в нём
терпкого тёрна!
А сколько в нём
страшного гнева!
Поберегу я
гнев и иглы тёрна,
коль будут сечи,
коль битвы будут.
А благости
посею зёрна
среди людей.
Берите, люди!


Рецензии