"Надвечір'я" приходить не тільки по старості,
Воно може прийти й в 36.
І нема у житті більше радості,
Бо стоїть « надвечір'я» мов ніч.
А пишу оце так я про матінку,
Бо вдовою була в 36.
І було у житті тільки й радості,
Що 5-ть діток ростила своїх.
І нікого з дітей не покинула,
Не віддала в приюти в той час.
Для дітей лиш жила і надіялась,
Що ще щастя вернеться до нас.
А тепер між людьми що ж це сталося?
Перестали вже бути людьми?
Та звідкіль у наш час таке взялося,
що дітей покидають батьки?
Люди добрі, не бійтеся труднощів
Не пасуйте, а будьте людьми.
Не ганьбіть світле слово ви матінка.
І ростіть своїх діток самі!!!
Материнство
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117021310610
Свидетельство о публикации №117021310610
Рецензии