Джерельні води
(Сонет)
Так хочеться джерельної води,
а не тієї, що вона з-під крана,
у ті місця, що кинув назавжди,
зустрів уперше дівчину кохану.
Там був я аж занадто молодим.
А світ вставав з рожевого туману.
Над річкою Синюхою сади
буяли пишним цвітом несказаним.
І саме у Криничному яру
з-під каменя і жебонить струмочок,
студенним віддає, що як і вмру,
то неодмінно лиш його захочу.
Такі ж прозорі води і в бору,
що чарівні в них відбивались очі.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
Воды источников
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2017
Свидетельство о публикации №117021200752
Свидетельство о публикации №117021200752
Рецензии
