Голубішають неба глибини,
рунь пробуджується рясна.
В ярим сонці крилом голубиним
Тріпотить молода весна.
Між левадами на просторі,
запізнілі струмки течуть.
Дві берізоньки яснокорі
низько кланяються сівачу.
Перевод:
Небес голубеют глубины,
отходят поля ото сна.
В яром солнце крылом голубиным,
юной девой трепещет весна.
Меж левадами нивы просторные
запоздалые струйки бегут.
Две берёзоньки яснокорые
бьют поклоны и сеять зовут.
Акварель. Александр Матийко
© Copyright: Андрей Никитюк, 2017
Свидетельство о публикации №117021200576
Свидетельство о публикации №117021200576
Рецензии