Не питай, чи вмію я кохати.
Вже нема вогню в душі моїй.
Вже не хоче серце зігрівати,
Бо тепло не довподоби їй.
Вже не чує спів вона пташиний.
Вже не бачить квіти на весні.
Не літає вже за обрій синій,
Бо дрімає десь немов у сні.
Спить вона, закривши очі,
Зачинивши двері на замки.
Не біжить у світ посеред ночі.
Не шукає у траві стежки.
Не питай, чи вмію я кохати,
Бо тобі не відповім на те,
А ти будеш серцем сумувати,
Та думками кроїти себе.
Не питай...
© Copyright: Борис Задорожный, 2017
Свидетельство о публикации №117021106737
Свидетельство о публикации №117021106737
Рецензии