Не до смiху...

  Сміються українці – Дурний як сало без хліба!
А ще лаються – А щоб тебе підняло та гепнуло!
Українські жарти і лайка дуже дотепні й виразні,
та сьогодення таке, що зовсім не до сміху.

Не до сміху українцям –
Увели в оману!
Прикро, болісно і гірко –
Чи буде розрада?!

Ех! Панове олігархи,
Україна плаче!
Високо ж ви позлітали –
Гепнитесь добряче!

Нацарюють та й зникають
За море блакитне –
Мила рідна хата кажуть,
Та миліш «хатинки».

Чверть століття обіцянки,
Та всі як цяцянки;
Вам лічити - тьху! - Мільярди,
Нам – кулі й снаряди!

Нема спокою в країні –
Нема вам і віри!
Щоб скарби ваші сгоріли,
Щоб вас злидні з’їли!

Передали куті меду,
А чужинці раді –
У ярмі простому люду
Борги повертати.

Жданиками не наївся,
Ще й вуха розвішав,
А що навколішки стоїть – ба!
Очі засліпило.

Глузд за розум завертає,
Жорстокість зростає!
А чия ж то хата скраю?
Часу вже немає!

Ох! Панове олігархи,
Щоб вам так жилося!
Бодай кістку вам в горлянку –
Не їлось, не пилося!

Тягли всі на себе ковдру –
Так і розідрали!
Геть подався мирний голуб,
Гави позлітались.

Геї, шахраї, повії...
Під три чорти! Зрада!
Не буде миру в Україні –
Не буде і сала!

А там і хліба не буде,
У садочках цвіту...
І народ, пошитий в дурні,
Розбіжиться Світом!

Не прийшлось би й вам, панове,
Та ридма ридати,
Як поганою мітлою
Виметуть із хати.

Та про що це я талдичу
Цим котам в сметані?
Ненька їм за годівницю,
Мачухою стали.

                7.II.2017р.
___________________________________
Ковдра – одеяло
Гави – вороны
Годівниця – кормушка