Венеция перевод на украинский

Венеция (Максимилиан Волошин, http://romanbook.net/book/13950742/?page=2)

Резные фасады, узорные зданья
На алом пожаре закатного стана
Печальны и строги, как фрески Орканья, –
Горят перламутром в отливах тумана…
Устало мерцают в отливах тумана
Далеких лагун огневые сверканья…
Вечернее солнце, как алая рана…
На всем бесконечная грусть увяданья.
О пышность паденья, о грусть увяданья!
Шелков Веронезе закатная Кана,
Парчи Тинторето… и в тучах мерцанья
Осенних и медных тонов Тициана…
Как осенью листья с картин Тициана
Цветы облетают… Последнюю дань я
Несу облетевшим страницам романа,
В каналах следя отраженные зданья…
Венеции скорбной узорные зданья
Горят перламутром в отливах тумана.
На всем бесконечная грусть увяданья
Осенних и медных тонов Тициана.

<1902, 1910>

ВЕНЕЦІЯ (вільний переклад П.Голубкова)

Різьблені фасади, будинки охайні
На фоні пожежі вечірнього стану
Сумні і суворі, як фрески Орканья, -
Горять перламутром в відтінках туману...

Вже ледь мерехтять у відтінках туману
Далеких лагун вогневі блискотіння...
А сонце вечірнє, червоне, як рана...
На всім нескінченна печаль зубожіння.

Печаль розставання, о, пишність падіння!
Шовків Веронезе предзахідна Кана,
Парчі Тінторето... в хмарках мерехтіння
Осінніх і мідних тонів Тиціана...

Як листя жовтневе з картин Тіціана
Квітки облітають... Останню я шану
Несу сторінкам облетівшим роману,
В каналах дивлюсь відображення файне...

Скорботні твої візерунки останні
Горять перламутром в відтінках туману.
На всім - нескінченна печаль розставання
Осінніх і мідних тонів Тиціана.