Лагідна тиша, і бавиться в ній дітвора
біля зруйнованих стін обгорілої школи,
там, де війни невситимої чорна діра
зяє... А поруч – весна і цвіте матіола.
Де ж він, цей шлях з лабіринту розбитих надій?
Дляє Тесей. Мінотавр сіє безлад і смуту.
Хтось убиває, хтось робить камзу на біді.
Хтось відбуває за тих і за інших покуту.
Бути комусь зі щитом, а комусь на щиті
в час, коли ворог виснажує сили і нерви...
Встояти б тільки, лишитися вірним меті
та не зламатись під оком гарматного жерла.
Де ж вiн, цей шлях?
© Copyright: Маслов Владимир, 2017
Свидетельство о публикации №117021112586
Свидетельство о публикации №117021112586
Рецензии