Вiтальна добiрка перекладiв вiршiв В. Мошуренко

Вiтальна добiрка перекладiв вiршiв Василя Мошуренко до дню народнення, маю на увазі.

   Оригінали Василя Мошуренко

Переклади мої

Василь Мошуренко

 

По всій планеті – дощ:
усім на диво…
Кипить у мами борщ,
як неня – сивий.

Мигичить на душі,
хоч в хаті – тепло…
І товпляться вірші –
у райське… пекло
д у ш і,
що не знайшла
свого причалу,
що сумом – поросла…
Що ж буде – далі?

…Парує сивий борщ –
радіє мати!
У вікна – стука дощ,
щоб заховатись
від іншого дощу…
точніше – зливи!
Хай дасть йому… борщу
матуся сива…

Дзвенять-дзвенять ложки!
То я і дощик –
вплітаєм пампушки
і мамин борщик…
*************************

 Перевод Инны Гавриловой

По всей планете - дождь
слезит упрямо...
Кипит на печке борщ,
седой,как мама.

Но зябко мне,хоть вой,
а в доме - лето...
Идут стихи  толпой -
из рая  -  в пекло
ДУШИ,
что не нашла
причал без фальши,
печалью -проросла...
Что  ж будет -  дальше?

...Седым парует борщ -
мамуся рада!
В окно - стучится дождь:
бежит от ада
страшнейшего дождя...
а может  - бури!..
впускай ,налей ...борща,
мать, из кастрюли...

От ложек дом звенит!
То я и дождик-
хлебаем в аппетит
с пампушкой борщик...

 19.05.2016г.



   Василь Мошуренко

       * * *
Якби не писав – помер би:
Давно вже мене не було б!
Відплакали б сиві верби…
Похлипало б село…
Та доки пишу – хапаюсь:
За все, що трима на плаву…
Іду і не прогинаюсь!
Пишу – значить, живу!
Виходить, померти – не зможу,
Бо думаю і пишу…
Як «випишусь»…(не дай, Боже!) –
Тоді і піду за… м е ж у.
Якби не писав – помер би…
19.07.2007р.
Київ
...

Перевод Инны Гавриловой

Когда б не писал  -  то  помер:
Простыл незаметный мой след!
Оплакали б ивы… на по’мин
Село бы всплакнуло  в ответ...
Пока я пишу – хватаюсь!
За всё,  чтобы быть на плаву...
Иду и не прогибаюсь!
Пишу – значит,  я  живу!
Выходит,  конец  мне  –  отложен,
Коль мыслю,  дышу и пишу...
Как "выпишусь"...( не дай,  Боже!)  -
Тогда и пойду за...м е ж у.
Когда б не писал  -  то  помер...


    10.02.2017г.


ВАСИЛЬ МОШУРЕНКО:

Намалюю ТЕБЕ –
Щасливою…
В Небі Чистім –
Думками Світлими…
Та й проллюся
Весняною Зливою,
щоби ТИ – й на землі…
Розквітла.
Намалюю ТЕБЕ –
Моєю:
в моїм серці,
що прагне Волі…
Чи то – ямбом…
а чи – хореєм…
з анапестом –
малюю поволі…
Намалюю – моє життя:
те – розхристане,
що – до ТЕБЕ…
Розфарбую свої Почуття –
Найдзвінкішим
Кольором Неба.
Розмалюю мій світ –
ТОБОЮ,
щоби Щастям –
Душа Променіла…
Щоби очі –
світились Весною…
Щоб від Туги –
Душа не боліла…
НАМАЛЮЮ
ТЕБЕ
ЩАСЛИВОЮ…

 Перевод Инны Гавриловой

Нарисую ТЕБЯ  –
счастливой...
В чистом небе –
Лучей переливами.
И весенними
Хлыну ливнями
чтоб цвела на Земле
горделиво.
Нарисую тебя
моею:
в моём сердце,
ЧТО ИЩЕТ ВОЛИ.
Хочешь  – ямбом...
могу  –  хореем
иль анапестом  –
поневоле.
В жизнь без Бога
ВМЕЩУ СЕБЯ,
Ту, убогую –
ДО ТЕБЯ.
Краской яркою, голубою,
От восторга едва дыша,
Разукрашу весь мир  -
ТОБОЮ,
Чтобы пела
твоя душа!
Напою я весенним ливнем,
чтобы места для Мук
не стало...
чтобы Радуга воссияла,
НАРИСУЮ
ТЕБЯ
СЧАСТЛИВОЙ...


09.02.2017г.

    ШУКАЮ БРОДУ

Тебе – нема:
шукать – дарма!
Та я –
і не шукаю…
Довкруж – зима…
Снігів – нема…
Хіба що –
десь там… скраю.
У цьому місті –
я один:
пустельником волаю!
А Твій ясний…
Пресвітлий Чин –
не відає, не знає,
як я Тебе…
Як я Тебе –
так Болісно Кохаю…
Як я… як я –
тенета рву:
невиразне… «вчорашнє».
Хоч знаю:
поки – з ним живу…
І тисне серце – зашморг!
Тебе – нема:
шукать – дарма!
…………………………...
Та я –
шукаю Броду…
Готова вже давно
Сума:
на хліб… на воду…




Перевод Инны Гавриловой

Ищу  я брод...

Тебя здесь нет -
пропал твой след
И мне
искать нет смысла...
Зима окрест,
а снег исчез,
как будто тьма нависла...
И город  - пуст,
здесь я поник
отшельником взываю:
в нём где-то твой
Пресветлый лик...
не выдаёт,  но знает...
как я люблю...
как мне тебя
так больно не хватает!
как  я...
как я...
...Оковы рву:
вчерашний  день  -
светлей,
хоть знаю я
пока живу
душа моя   -  в петле...
Тебя здесь нет...
Пропал твой след...


--------------------------
Хотя глуха повсюду тьма,
Ищу я броду…
Готова загодя сума:
На хлеб…на воду…

09.02.2017г.


НА ОКОЛИЦЯХ…ВАСИЛЬ МОШУРЕНКО
               
Я знаю,
що Вам доводиться
переховувати мене –
на околицях Вашої Душі…
на околицях Вашого Повсякдення…
на околицях Вашої Стриманості…
на околицях Вашої Ніжності…
на околицях Вашої Чуйності…
на околицях Вашої Щирості…
на околицях Вашого Міста…
Я знаю…
Та і як – інакше?!
Але:
і Ви – знайте!
Я блукаю
околицями Вашого Повсякдення…
Я стискаю в своїх руках
околиці Ваших Рук…
Я трепетно цілую
околиці Ваших Вуст…
Я несміло кладу руки –
на околиці Ваших Колін…
Я тужливо-щасливо
спостерігаю за Вами:
з околиць Вашого Міста…
З віддалених околиць…

Перевод Инны Гавриловой

Я знаю,
что Вам приходится
перепрятывать меня  -
на околицах  Вашей  Души...
на околицах  Вашей  Повседневности..
на околицах  Вашей  Сдержанности...
на околицах  Вашей  Нежности...
на околицах  Вашей  Чуткости...
на околицах  Вашей  Искренности..
на окраинах  Вашего  Города...
Я знаю
да и как иначе?!
но
и  Вы  -  знайте:
Я брожу
околицами  Вашей   Повседневности...
я сжимаю в своих руках
околицы  Ваших рук...
я трепетно  целую
околицы Ваших Уст...
я несмело кладу руки
на околицы Ваших Колен...
я тоскливо-счастливо
наблюдаю за Вами...
с окраин Вашего Города...
из отдалённых околиц...

11.02.2017г

Отдельное спасибо Светлане Груздевой за коллаж к поздравительной подборке.