Зима

А в восени, ще ніби і тепло
І не покаже тої крижаної суті,
Лише так часом трішки засніжить -
Не викаже іще своєї люті.

І ось тоді, коли прийшла її пора,
Коли усе навколо стало білим.
Вона була, немов і не жива -
Холодним вітром огорнули її крила.

І в царстві льоду та снігів,
У тім яскраво-білому полоні
Холодними були її слова,
Холодними були її долоні…

І знов снігами вітер за вікном
Стежки навколо дому замітає.
Холодна та пронизлива зима -
На жаль і у серцях також вона буває.


Рецензии
Дуже цікавий вірш! Атмосферно. Сподобалось.

Артур Грей Эсквайр   09.02.2017 01:46     Заявить о нарушении