Незатишно без Вас...
Моїй душі незатишно без Вас,
А з Вами – незбагненна насолода!
Знайомим кроком ранок обізвавсь –
І день засяяв, наче мила врода,
І закружляв, немов жаданий вальс.
Хтось приземляє: «Це пусте, облиш,
Твої давно повідцвітали травні…».
А ти, любове, грієш і болиш,
Бо Ви зі мною в яві і у тайні,
Де я літаю, як весняний стриж.
Моя душа не зна зимових літ,
В її очах сади квітучі, луки.
Комфортні їй і віз, і зореліт,
А безкінечно любі – Ваші руки
І чулий погляд, що несе привіт…
7.02.2017.
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2017
Свидетельство о публикации №117020707115
Свидетельство о публикации №117020707115
Рецензии
"Моїй душі незатишно без Вас,
А з Вами – незбагненна насолода!" - Господи, як це прекрасо!..
Ольга Прудиус 08.06.2020 16:53 • Заявить о нарушении
А з Вами – незбагненна насолода!" - Господи, як це прекрасо!..
Ольга Прудиус 08.06.2020 16:53 • Заявить о нарушении
Козацьким духом зупини
Це бидло, хиже і вороже,
Що топче гідність, як лани,
А правду й нас – не переможе…
===============*
Это-оцЄ про фаш-хУнто-мазЄпо-бандЄрье *?*
Серж Фико 08.07.2020 00:43 Заявить о нарушении
Це бидло, хиже і вороже,
Що топче гідність, як лани,
А правду й нас – не переможе…
===============*
Это-оцЄ про фаш-хУнто-мазЄпо-бандЄрье *?*
Серж Фико 08.07.2020 00:43 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.