Слово. Олександр Матийко

Чув, хтось криницею
стати хоче,
а хтось берізкою
в росянім лузі.
Мені б до віку
сумління робоче,
мені б простішого:
горіть в напрузі.
Довбати й довбати
руду словесну
і викресать, вирізьбить
думкою дужою
слово таке,
щоб, кинуте в весну,
палахкотіло
вічною ружою;
слово таке,
щоб було, мов ранок,
вмитий
прошитою сонцем рікою;
слово таке,
щоб приклавши до рани,
болі знімало,
немов рукою.
Слово з найкращих
звуків фонетики,
 коване мною,
власного виводу.

Десь воно дзвонить…
Заждіть, кібернетики,
може ж, я сам його
на люди виведу.
 
Перевод:
Кто-то колодцем
стать хочет,
а кто-то берёзкой
в степном окружении.
Мне бы до возраста
совести рабочего,
мне бы попроще:
гореть в напряжении.
Долбить и долбить
руду словесную
и высечь, вырезать
думой не ленною
слово такое,
чтобы весною
заполыхало
розой нетленною;
слово такое,
чтоб было, как утро,
умытое
солнцем прошитой рекою;
слово такое,
к ране приложено,
боли снимало,
словно рукою.
Слово из лучших
звуков фонетики,
ковано мною,
трудного вывода.

Где-то звонит оно…
Ждём, кибернетики,
может, я сам его
к людям выведу.
 


Рецензии