Бувають вчинки, може раз в житті,
Що дихати дають на повні груди.
Встаєш з колін немов би уві сні
І вже колишнім ти не можеш бути.
Бувають мрії, вартістю життя,
Вони живуть за мене і за тебе.
Як не жени, не підуть в небуття,
Все кличуть за собою вище неба.
Бувають люди, зустрічі, думки,
Що все перевернуть і все наповнять,
Пройдуть по венах, як живі струмки
І змінять все життя твоє і погляд:
В очах засяють спалахи зірок,
Знайдуться сили, сумніви покинуть,
Ти усвідомиш свій наступний крок,
Навчишся розуміти поміж строк
І вже ніщо той вчинок не зупинить.
Вчинки
© Copyright: Марина Панфёрова, 2017
Свидетельство о публикации №117020700254
Свидетельство о публикации №117020700254
Рецензии