Не хуже
(Сонет)
Сам час мене безжально й грубо кинув
в народну усну творчість безіменну,
хоч міг залопотіти і знаменом
та прославляти рідну Батьківщину.
Ну що ж, якщо так треба, то й загину,
стріляючи прицільно і натхненно
у ворогів одвічних навіжених,
хоч на поверхні, хоч у домовині.
Хтось вибився в сержанти й генерали,
а я в кінноті творчій, як і предки,
тримаю шаблю, тисну на гашетку.
Мій героїчний рід не з чинодралів.
З тих, що давно чи вже на п’єдесталі,
нічим не гірші і мої підметки.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №117020601628