В тім гаю де цвіте буйним цвітом калина,
А над ставом схилилась плакуча верба.
У верхів'ї її там співає пташина,
Та чомусь з її вуст лине туга й журба.
І пташину маленьку ніхто не спитає,
Може щастя своє загубила в далеких краях.
А чи може десь там, за далеким Дунаем,
Пташеня заблукало в широких степах.
Не тужи і не плач, горю цим не поможеш,
Ти живи ціле літо у наших краях.
Коли прийде твій час відлітати у вирій,
Там ти знайдеш все те, що згубила в вітрах.
Прилітайте весною всією сім’єю,
І порадуйте нас своїм співом дзвінким.
Зрозуміємо ми , що зустрілись ви знову -
З найдорожчим у світі коханням своїм.
Пташиний плач
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117020610918
Свидетельство о публикации №117020610918
Рецензии