Вже відійшли останні дні осінні,
І де-не-де біліє іній.
Лягає в спокій матінка - Земля,
Зима вступає у свої права.
У небі одиноко журавель літає,
Чомусь відбився він від стаї.
Можливо, було ранене крило,
Бо відлетіли журавлі уже давно.
Допомогти їй чим, як врятувати пташку?
Впіймати буде її важко.
Ми принесли б додому ту пташину,
Нехай би зимувала вона зиму.
А по весні, як прилетять вже журавлі,
Вона це все відчула б уві сні.
І стрімко полетіла б в небо,
Бо щастя кращого для неї і не треба.
Одинокий журавель
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117020610783
Свидетельство о публикации №117020610783
Рецензии