Не трогайте историю!
Відомі факти історичні,
На жаль, вони вельми трагічні,
Коли історію чіпали,
Та на свій лад перевертали.
Такі ми факти не забули,
Вважали: ті часи минули.
Були правителі невчені,
Підлеглі ж – силой приречені
Виконувати їх накази,
Яка б то не була зараза!
Не до досягнень їм прогресу –
Важливі власні інтереси!
Нащадки дії оцінили,
Той шлях рішуче засудили!
Але таке щоб нині, зараз
Та ще й в Європі відбувалось?
Ми всі, принаймні, здивувались,
Коли в Берліні наш прем’єр
Ганебний викинув маневр,
Щоб підлабузнитися дамі,
Як у розбещеній рекламі,
В надії на берлінське сало –
З історій схибив факт зухвало!
Як комплімент, та річ звучала –
І дама скромно промовчала…
Своє хазяйство треба мати,
На займи рот не роззявляти!
Хазяїн, в кого розум є –
Він сало мав завжди своє!
В країні Польщі є свої
Теж політичні шахраї!
Отож міністр в своїй промові
(та може був він з кимось в змові)
Сказав в своїй ефірній речі,
(ведучий теж не заперечив)
Що Україна в дні війни
Повизволяла табори!
Що, пан такий вже несвідомий,
З історією незнайомий?
То в уряд хто його пустив?
Та й на високі ще пости?
Загиблих тисячі бійців
Здіймають в нас народний гнів!
Діяч державний ще й у СМІ
Події схибити посмів!
Облиш, Схитина, звички панські =
Бійці були то все радянські!
Народи разом воювали,
Всі разом Польщу визволяли!
Його ж слова небезкорисні,
І хід той зроблено навмисно:
На зверхній вигляд східні речі
Своїй афері забезпечить.
Навмисно? З користі? Для чого?
Напевно, щоб з’явилась змога
Росії в дружбі відказати,
Злочинний Київ привітати!
Продажні так пани Схитини
Псують історії картини!
Тож роздивіться Ви, поляки,
Чи заслуговує подяки,
Міністр політики Схитина,
Що факт історії схитинив!
01. 15р.
Свидетельство о публикации №117020509675