Ідуть… Зникають люди в високості…
Один за одним падають у Вир…
Життя свого господарі чи гості?
Чим відбулися? Суть уже не в тім…
А в чому суть? Провини? Нагороди?
Що узяли з собою в синяву?
Чи пам’ятають в просторі свободи –
Дорогу, долю, роль свою Земну?
У чому суть Земних смертей, народжень?
Кому потрібні сльози і печаль?
Як віднайти свою дорогу сходжень?
Як перейти межу не-повертань?
Ясніють зорі, мерехтять, сміються,
Щось промовляють… З Неба до Землі
Летять від тих, що вже зірками звуться,
Любові невмирущі промінці…
Ідуть… Зникають… Рідних залишають,
Не забувають… Кличуть у Любов…
Не обіцяють, та напевне знають –
Нас зустрічі чекають знов і знов…
05.02.2017
Iдуть Зникають люди в високостi
© Copyright: Катерина Жебровська, 2017
Свидетельство о публикации №117020508238
Свидетельство о публикации №117020508238
Рецензии