Часом, я себе питав, дивлячись в зелені очі
чому я тебе обрав, чому згадую щоночі?
Чому тільки ти лишилась, всі дівчата - пісна каша
Наче зірка засвітилась, неповторна, ти - інакша!
Лиш зі мною завжди мила, ніжності вирують ріки
Я в тобі знайшов ту силу, що потрібна чоловіку.
Ти моя маленька гордість, привід щоби похвалитись
Хай всі заздрять, та натомість не збираюся ділитись!
Бо така, як ти - безцінна, в тяжкий час або розлуку,
коли я був на колінах, міцно ти тримала руку.
Не ображу, не заплачеш, кожна зрада - це багнюка
Тільки радість ти побачиш, і ніколи - сльози, муку.
Поцілую руки, губи.. і наскільки ж ти красива..
Я щасливчик, я - твій любий, світ перетворився в диво.
І втрачати не збираюсь, один спогад цінувати,
на тобі я повінчаюсь, буду все життя кохати.
Тільки ти,
моя кохана,
до безтями
незрівнянна..
Моя кохана
© Copyright: Лариса Билич, 2017
Свидетельство о публикации №117020505145
Свидетельство о публикации №117020505145
Рецензии