Любий мій! Ти пам,ятаєш, ту чарівну осінь?
Нашу улюблену… таку далеку багряну осінь?
Вона нас з тобою - золотом тоді обсипАла,
Вона нас з тобою - навік тоді об,єднала…
Ми гуляли з тобою нашим сонячним містом…
А вітер… листям кленів кружляв над нами…
Листя падало нам під ноги килимом барвистим,
А яким полум,яним було кохання між нами!
Пройшли роки… Сьогодні знову осінь на дворі!
І хОроше мені з тобою так, як було завжди!
І шелест того листя запашного,що пахло в вітрі,
Я чую сьогодні… Осінь, ти тільки не спіши, зажди!
Пройшли роки...
© Copyright: Вера Вапняр, 2017
Свидетельство о публикации №117020504657
Свидетельство о публикации №117020504657
Рецензии