Залишусь нерозкрученим поетом.
Для кухні – милим, теплим, для своїх.
Запам'ятаюсь сонячним куплетом.
Несонячний поет – великий гріх.
Читатимуть і пошепки, і вголос.
І подумки – як в серці я ношу.
Читатимуть на вибір і по колу.
Хтось – як захоче, хтось – як я пишу.
Комусь – на рану, мов цілюще зілля,
Комусь – рідненький, аби – не чужий,
Мій вірш – як активоване вугілля,
Котре виводить зайве із душі...
Залишусь нерозкрученим поетом
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117020503987
Свидетельство о публикации №117020503987
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.