В горнилі лиха
(Сонет)
Я пам’ятаю тяжкохвору матір,
коли вона уже пластом лежала
і в мить одну на ноги твердо стала,
як лист від сина стали їй читати.
Я уявляю батька й свого брата
на полі бою, що вогнем палало,
а їх осколки й кулі обминали,
бо рідну землю захищали свято.
Я й сам відчув з малого ще дитяти,
як в річці аж на дні вже опинився.
Одначе миттю вибіг, не втопився,
й ковток повітря був мені за свято.
В постійних небезпеках я навчився:
життя на те, щоб в нім перемагати.
–––––––
© Анатолій Загравенко.
В горниле бед
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2017
Свидетельство о публикации №117020503332
Свидетельство о публикации №117020503332
Рецензии
