ПЛАЧ

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

(На вічну пам'ять Санінструктору Хоружій Наташі)

Мамо, тяжко на душі.
Серце давлять крижалі.
Як без тебе йти у світ,
Захищатися від бід?!
Хто розрадить, пожаліє,
З ким тихесенько помрію?!
Мамочко, тебе не стало, -
Й сонце гріти перестало.
Зорі тонуть у сльозах,
Що застигли на очах.
Мамо, тяжко на душі...
Стогнуть мерзлі спориші...
Не ступлю на них з тобою...
Виє вітер самотою.
Не зустрінемо світанок, -
Буде тихий сірий ранок,
Квіти і вінки тобі,-
Я ж лишусь на самоті.
Може, вітерець травневий
Білим пелюстком вишневим
Звісточку від тебе - в руки
Із далекої розлуки...
Що ти поряд, що ти - з нами,
Мила, люба, рідна мама.
О. Колодуб


Рецензии