Як часто хочеться у юності того,
Чого здається в нас немає.
Неначе обійняв би цілий світ,
Та час проходить і усе минає.
Минає молодість, минають роки,
І лиш тоді приходить знання час.
Ми від батьків берем життя уроки,
А діти будуть брать — від нас.
Проте, не можна людям догодить-
Усе не так : то дощ іде, то світить сонце.
Та заздрістю себе не можна вдоволить,
Краще заглянь у душу, як у віконце.
Прислухайся до серденька свого,
Коли шукатимеш для себе ти пораду.
Не намагайся відштовхнуть його,
Бо тільки в серці знайдеш ти розраду.
Воно підкаже, що тобі робить,
Де будуть твої взлети, де падіння.
Ти намагайся лиш по правді жить,
І докладай до всього своє вміння.
как часто хочется в юности
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117020405422
Свидетельство о публикации №117020405422
Рецензии