Вється річка тиха, тиха,
Спить за вербами село,
Ставить мама-лебедиха,
Лебедяток на крило.
Ще вони, слабкі та сірі,
Бють крилами по воді,
Цю науку в певній мірі,
Памятайте молоді.
Розправляють, діти крила,
Над водою не дарма,
Що лебідка говорила,
Це спитає їх зима.
Дорогі для мами діти,
Поки стануть на крило,
Його нікуди подіти,
Материнське ремесло.
Полетять, птахи у вирій,
Міцно стануть на крило,
Дай їм Боже жити в мирі,
Повернутися в село.
Що поробиш? Це природа,
Богом створені всі ми,
Хай існує добра згода,
Між птахами і людьми.
материнське ремесло
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2017
Свидетельство о публикации №117020405096
Свидетельство о публикации №117020405096
Рецензии
Виктор, очень удачное сравнение и правильно подмечено, каждая мать стремится поставить на ноги своего ребёнка чтобы по жизни шагать было не так тяжело, особенно в наше не лёгкое время. Такое уж материнское ремесло... Спасибо!
Удачи Вам и вдохновения!
С уважением
Валентина Щиголева 06.05.2017 10:19 • Заявить о нарушении
Удачи Вам и вдохновения!
С уважением
Валентина Щиголева 06.05.2017 10:19 • Заявить о нарушении