У траву, що рясніє барвисто,
Впали краплі роси, мов намисто.
Не змогла я до ранку заснути,
Що шукала — не можу збагнути.
Мені квіти вклонялись ранкові,
Поєднать нас хотіли в любові.
В цім вбачали своє шанування,
Бо й між квітів існує кохання.
Так бродила до самого рання,
Все шукаючи квітку кохання.
І у світлі чарівнім такому,
Я зустрілась тобі лиш одному.
Хочу бути і квітка й царівна,
І на світі для тебе єдина.
Бо зустрілись в житті наші долі,
Шепотіли про це нам тополі.
Пух тополі давно покрив скроні,
Поєднались навіки дві долі.
А тепер десь за обрієм сивим,
Хтось шукать буде зустрічі з милим.
Бо життя - це всевічне чекання,
Треба вірить, що прийде кохання,
І в траві, що дарує нам мрії,
Ви знайдете намисто надії.
Песнь любви
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117020403738
Свидетельство о публикации №117020403738
Рецензии