Коли в душі ще теплиться надія,
А в серці збереглось іще тепло,
Ти вір, що збудеться ще мрія,
Прийде кохання те, якого не було.
І забринить в душі немов сопілка,
Кохання пізнєє твоє,
І буйним цвітом зацвіте калини гілка,
Мов хоче цим сказати щось своє.
Ти збережи на згадку цвіт калини,
Що ніжно так торкалась уст твоїх,
Ту пісню, що і досі з душі лине,
І не забудь бажання мрій своїх.
Бо мрії часто душу зігрівають,
А пісня — не дає душі старіть.
Спитай ти у батьків, вони це знають,
Що щастя пролетить, як одна мить.
Мечта
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117020403257
Свидетельство о публикации №117020403257
Рецензии