Біла вишня під вікном хиталась.
Все відносно, але раптом стало
Якось сумно,..
де тая наруга?
Не вщухає вітер-волоцюга,
Дме та дме...
Він хоче, та не може
Зупинитись. Борони нас, Боже,
Від даремних слів і не даремних.
Всі часи важкі, і всі буремні.
То війна, то мир хиткий триває;
Серце плає, чи воно не плає,
Вишні байдуже,..
її мордує вітер;
Обрива небесно-білі квіти.
Кому в йна, а кому...
© Copyright: Александр Кужукин, 2017
Свидетельство о публикации №117020401036
Свидетельство о публикации №117020401036
Рецензии