Вже десять Небесних Сотень
У небо пішло України...
Невже це така робота -
Вмирати за Батьківщину?
Полки, батальйони, роти
Вдягли однострої та берці
Й обрали собі "роботу"
Отримати кулю в серце...
Їм зась відповісти з "граду",
Не можна навіть з гармати,
Бо Мінська існує зрада,
Тому - тільки з автомата
Та матом і в Бога, і в душу
Та матір святу Марію -
Міністра, нардепа, чинушу,
Що тільки про бакси і мріє...
Пробачте нам, наші Герої,
Що, начебто, і "не вмирають",
За тих, хто ще не в однострої
Й роботу цю не обирають!
В боргу перед вами країна,
В жалобі, сльозах та скорботі...
І гинуть сини України
На тій проклятущій роботі!
01.02.2017 р.
м. Київ
Пробачте нам!
© Copyright: Сергий Дубенко, 2017
Свидетельство о публикации №117020102834
Свидетельство о публикации №117020102834
Рецензии