Не читай в моїх очах печаль.
То лиш відблиск болю,що є в серці.
І про що той біль,ти не питай.
Серце захололо...не озветься...
Тихий шепіт чую у ночі...
Сльози омивають тихо очі..
Не питай...зі мною помовчи...
Моє серце пташкою тріпоче..
Не читай в душі моїй надій.
Вона заховалася від болю...
Просто поруч тихо ти постій...
Не питай...а просто будь зі мною...
Моя стежка-камень і вода...
Мої думи-річка безупинна...
Я багато вже в житті пройшла..
І так часто пада на коліна.
Але встану...знов іду кудись..
І один Господь про те лиш знає...
Не питай...ти просто подивись
Мені в слід...мій біль уже минає...
Не читай в моїх очах печаль...
Не читай в мо х очах печаль
© Copyright: Кравченко Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117020112470
Свидетельство о публикации №117020112470
Рецензии