Дивний десь живе, десь там живе,
десь там далеко незрозумілий
незрозумілою ходою ходить.
О коли прийде він, коли з’явиться,
все назавжди зміниться, день у ніч виллється
вдень.
Десь там казиться, десь тут заспокоєний,
десь близько німий мовчить здалека,
очі замкніть на засов і дивіться -
о приїде він, але знати про себе не дасть,
і ніц не відбудеться, місяця темний бік
в оці світлому.
Десь доброго кроки, злого різкі стрибки
із кута у кімнати наступний кут –
думками, немов захлинається –
не прийде він і не посміє відбутися,
але знати про себе дасть, натомість
забираючи.
Десь життя спить у глечиках,
день в очі ніччю спливає,
німий він і дивний - кроки здалека злі,
казиться заспокоєний, й не приходить,
знає про себе, усе як було залишаючи,
щодень,
то убогіше.
Мiсяця темний бiк в оцi свiтлому
© Copyright: Леонид Укропитекский, 2017
Свидетельство о публикации №117013102127
Свидетельство о публикации №117013102127
Рецензии