Дощ
Мереживом краплі спадають додолу,
В повітрі розлите ситро.
А ти все ідеш по нічному Подолу
На поїзд останній метро.
У Києві дощ. Він ласкавий і теплий.
Усмішка в тебе на вустах.
І б’ється так сильно від радощів серце,
Чарівна моя і проста.
Якби було сонце, могла б ти веселку
Побачить у небі яснім.
Та день буде завтра, а нині вже темно,
І скоро прийдуть знову сни.
Останні хмарини на схід помайнули,
І зорі горять над Дніпром.
В почеснім до ранку стою караулі,
І охороняю твій сон.
29.5.2016, 06.15
Дождь
© Copyright: Константин Кебич, 2017
Свидетельство о публикации №117013112172
Свидетельство о публикации №117013112172
Рецензии