А ти намалюй на моїх долонях,
Моє "сьогодні" і твоє "завтра".
І літнє сонце на підвіконнях.
Бо сніг, як вата.
Ти віриш? Варто
змінити зиму і сіре місто
У нас є ніч і зірок кохання.
Ти не малюй на долонях відстань -
це рвана рана.
Все тіло в шрамах
Благаю -
море і синє небо
І гомінкі голоси качок.
А ми з тобою, як дві планети
з паперу. Лиш сірничок -
Вогонь залишить золу та попіл
І навіть море твоє потопить
В рудому полум'ї своїх кіл.
Малюй, що хочеш
Тримай долоні.
Не страшно зовсім - червоні очі.
Жах - те, що в людях
серця
бетонні.
Жах - те, що в людях...
© Copyright: Анни Тим, 2017
Свидетельство о публикации №117013009544
Свидетельство о публикации №117013009544
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.