Як той місточок між світами,
Як той поріг поміж віки –
Червоним з чорним вишиване:
І сорочки, і рушники.
Допоки десь на білім світі
Ще голка в полотні снує,
Мережить чорним горе бите,
Червоним радість розіш"є -
То ще не вмерла Україна,
То ще живе, і буде жить,
Допоки білу полотнину
Червоне з чорним пробіжить.
І, як буття, як хліб із сіллю,
Життя і смерть, добро і гріх.
Тоненька, гостра сталь мережить
Межу життя, межу доріг.
Мого народу дивна доля
На порівно на полотні –
Щасливе, шите червнем поле,
І чорні-чорні болю дні.
Як пам"ять роду, покоління,
Як щира думка, ясна мить,
Душа Вкраїни вшита щільно
Червоним з чорним у рушник.
Ольга Соколовська ©
Червоне з чорним
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117013008861
Свидетельство о публикации №117013008861
Рецензии