Тебе ясиром гнали по степу,
На ринку сліз в Цар-граді продавали,
Та віру в Бога праведну й святу
В тобі не вбили і не розтоптали.
Шмагали нагаями на полях,
На панщину нещадно й люто гнали,
І сльози застигали на очах,
Та ти любила, а не проклинала.
Був голод, і збирала ти бур»ян,
Щоб діточок своїх нагодувати,
А у самої був в очах туман,
Й сил не було, щоб голову підняти.
Ти на собі тримала все і вся -
Від ворогів ти землю захищала,
Косила, сіяла, і вірила в життя,
Й чекала тих, кого вже не чекали.
В радіактивному Чорнобиля чаду
Ти в смерті з рук людину виривала,
А тим, хто допустив таку біду,
Ти хоч і плакала, але не докоряла.
Ти зможеш відродитися з сльози-
Сумна, розумна, працьовита, наче бджілка.
Ти – мати, ти – найкраща на землі,
Ти – українка!
Ольга Соколовська ©
Укра1нка
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117013008579
Свидетельство о публикации №117013008579
Рецензии