Так пристрасно і жорстко не судіть!
Я просто бачу світ оцей інакше,
Я бачу тисячі тіней і кольорів,
І в тім моя біда і моє щастя.
Я відчуваю, як шепоче лист,
Як дихає земля, вода співає.
І в тім мій невеличкий дар і хист –
Що все почуте з вами розділяю.
Не треба, не пораньте, не судіть,
Не говоріть: в житті так не буває.
Чи ж винна я, що вам не знаний світ,
Той, що не зором – серцем осягають?!
Не маю і не матиму тих слів,
Щоб пояснити те, що душу гріє –
Мій світ загублений поміж зірок і снів,
Туди стежинка ниточкою мріє…
Душі тремтить поранене крило,
І серце щемом сповнилось по вінця –
Мій світ до вас загляне у вікно,
Та вас, на жаль, цікавить просто інше!
Ольга Соколовська ©
Не суд1ть!
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117013008483
Свидетельство о публикации №117013008483
Рецензии
Використовуйте у назві латинську "і" і не буде пробілу.
Душевна ваша лірика...
Лида Скрипка 26.03.2017 23:41 • Заявить о нарушении
Душевна ваша лірика...
Лида Скрипка 26.03.2017 23:41 • Заявить о нарушении