Сплять квітучі сади,
Свіжозорана нива,
Та не спиш тільки ти, –
Моя матінко мила.
Що тривожить тебе,
Чом заплакані очі?
Ця туга приведе
У безвихідь охоче.
За життя ти своє
П’ять дітей народила.
То є щастя твоє,
Гордість, радість і сила…
Розлетілись сини,
Мов птахи із гніздечка,
Залишивши тобі
Тугу й сум по сердешним.
Кожен має сім’ю
І квартиру у місті,
За матусю свою
Переймаються, звісно.
Рідна мамо, пробач
За твою одинокість.
Твого серденька плач
Спричиняє натомість
Біль у серці моїм.
Так вже випала доля,
Що назавжди твій дім,
(За Всевишнього волі)
Як куток самоти…
Сплять квітучі сади,
Свіжозорана нива,
Та не спиш тільки ти –
Моя матінко мила.
Куток самоти
© Copyright: Вера Кириченко, 2017
Свидетельство о публикации №117013001368
Свидетельство о публикации №117013001368
Рецензии
Очень любовно написано. Маме поклон,а Вам мое уважение,что такой стих написали. С самыми наилучшими пожеланиями к Вам Елена Лугавцова.
Елена Лугавцова 30.01.2017 05:54 • Заявить о нарушении
Елена Лугавцова 30.01.2017 05:54 • Заявить о нарушении
Спасибо, Лена! Мамы уже давно нет,да и братьев тоже, но они в моем сердце. Этот стих написан давно, но я не решалась его показывать читателю. Мне казалось, что он несовершенен. С теплом Вера
Вера Кириченко 30.01.2017 10:56 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 30.01.2017 10:56 Заявить о нарушении
Понятно,Вера...Они нас видят оттуда,знают,как мы живем и даже помогают невидимо. Вечная им память. Стих как раз хороший и очень душевный. Здоровья Вам желаю,радости и всех благ. Будет желание - заходите. Е.Л.
Елена Лугавцова 30.01.2017 13:06 Заявить о нарушении
Елена Лугавцова 30.01.2017 13:06 Заявить о нарушении